Suchergebnisse

The issue is topical in the context of actively expanding the list of human rights, including within the national dimension, because human rights as a dual category are subject to transformation due to the following factors: European integration processes, creating the need for integration and harmonization of Ukrainian legislation with European Union law; globalization processes, as Ukraine is a member of the world community and modern economic, environmental, legal, etc. phenomena have a direct impact on national state processes, and on the legal reality, and on the rights and freedoms of the individual. It is determined that the recognition of new human rights, the expansion of the existing list - one of the trends in the development of the legal status of the individual. And when regulating relations in the field of somatic claims through the category of human rights, it should be borne in mind that somatic human rights should be characterized by what characterizes the category of human rights in general. It is pointed out that in human history no "new right" has really been recognized without a struggle and without overcoming the fierce opposition of some "old rights". It is proved that the legal regulation of the possibility of exercising somatic rights in the international arena (primarily within the European Union) has significantly improved. Basically, we are talking about the existing basic (basic) regulations in the field we study. Thus, among the most important of them, we should first focus on such as, the Council of Europe Convention on Human Rights and Biomedicine 1997, the EU Council Recommendation of June 29, 1998 "On the suitability of blood and plasma donors and donor blood screening. in the European Community" (98/463 / EC), Directive 2004/23 / EC of 31 March 2004 on the establishment of quality and safety standards for the donation, purchase, testing, treatment, preservation, storage and distribution of human tissues and cells". That is, we believe that the Council of Europe and the European Union, as regional international organizations, have established common normative criteria for the possibility of implementing and protecting somatic human rights in general and in the field of biomedical research in particular. ; Актуалізується питання в контексті активного розширення переліку прав людини, зокрема і в межах національного виміру, адже права людини як дуальна категорія підлягають трансформації, що зумовлено такими чинниками: євроінтеграційними процесами, що породжують потребу інтеграції та гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу; глобалізаційними процесами, оскільки Україна є членом світового співтовариства та сучасні явища економічного, екологічного, правового тощо характеру мають безпосередній вплив і на державні національні процеси, і на правову реальність, і на права та свободи окремої особи. Визначено, визнання нових прав людини, розширення вже наявного переліку – одна з тенденцій у розвитку правового статусу особистості. І при регулюванні відносин у сфері реалізації соматичних домагань за допомогою категорії прав людини слід враховувати, що для соматичних прав людини має бути характерно те, чим характеризується категорія прав людини в цілому. Вказується на те, що в людській історії жодне «нове право» реально не було визнано без боротьби і без подолання жорсткого протистояння деяких «старих прав». Доведено, нормативно-правове регулювання можливості реалізації соматичних прав на міжнародній арені (в першу чергу в рамках Європейського союзу) значно покращилось. В основному, мова іде про наявні основоположні (базисні) нормативно-правові акти у досліджуваній нами галузі. Так, серед найважливіших з них слід, в першу чергу, акцентувати увагу на таких як, Конвенція Ради Європи з прав людини та біомедицини 1997 р., Рекомендація Ради ЄС від 29 червня 1998 р. «Про придатність донорів крові та плазми і просіювання донорської крові в Європейському співтоваристві» (98/463/ЕС), Директива 2004/23/ЄС від 31 березня 2004 р. «Про встановлення стандартів якості та безпеки для донорства, закупівлі, тестування, обробки, збереження, зберігання і розповсюдження людських тканин і клітин». Тобто, вважаємо, Рада Європи та Європейський Союз як регіональні міжнародні організації встановили загальні нормативні критерії щодо можливості реалізації та захисту соматичних прав людини в цілому та у сфері біомедичних досліджень зокрема.

The issue is topical in the context of actively expanding the list of human rights, including within the national dimension, because human rights as a dual category are subject to transformation due to the following factors: European integration processes, creating the need for integration and harmonization of Ukrainian legislation with European Union law; globalization processes, as Ukraine is a member of the world community and modern economic, environmental, legal, etc. phenomena have a direct impact on national state processes, and on the legal reality, and on the rights and freedoms of the individual. It is determined that the recognition of new human rights, the expansion of the existing list - one of the trends in the development of the legal status of the individual. And when regulating relations in the field of somatic claims through the category of human rights, it should be borne in mind that somatic human rights should be characterized by what characterizes the category of human rights in general. It is pointed out that in human history no "new right" has really been recognized without a struggle and without overcoming the fierce opposition of some "old rights". It is proved that the legal regulation of the possibility of exercising somatic rights in the international arena (primarily within the European Union) has significantly improved. Basically, we are talking about the existing basic (basic) regulations in the field we study. Thus, among the most important of them, we should first focus on such as, the Council of Europe Convention on Human Rights and Biomedicine 1997, the EU Council Recommendation of June 29, 1998 "On the suitability of blood and plasma donors and donor blood screening. in the European Community" (98/463 / EC), Directive 2004/23 / EC of 31 March 2004 on the establishment of quality and safety standards for the donation, purchase, testing, treatment, preservation, storage and distribution of human tissues and cells". That is, we believe that the Council of Europe and the European Union, as regional international organizations, have established common normative criteria for the possibility of implementing and protecting somatic human rights in general and in the field of biomedical research in particular. ; Актуалізується питання в контексті активного розширення переліку прав людини, зокрема і в межах національного виміру, адже права людини як дуальна категорія підлягають трансформації, що зумовлено такими чинниками: євроінтеграційними процесами, що породжують потребу інтеграції та гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу; глобалізаційними процесами, оскільки Україна є членом світового співтовариства та сучасні явища економічного, екологічного, правового тощо характеру мають безпосередній вплив і на державні національні процеси, і на правову реальність, і на права та свободи окремої особи. Визначено, визнання нових прав людини, розширення вже наявного переліку – одна з тенденцій у розвитку правового статусу особистості. І при регулюванні відносин у сфері реалізації соматичних домагань за допомогою категорії прав людини слід враховувати, що для соматичних прав людини має бути характерно те, чим характеризується категорія прав людини в цілому. Вказується на те, що в людській історії жодне «нове право» реально не було визнано без боротьби і без подолання жорсткого протистояння деяких «старих прав». Доведено, нормативно-правове регулювання можливості реалізації соматичних прав на міжнародній арені (в першу чергу в рамках Європейського союзу) значно покращилось. В основному, мова іде про наявні основоположні (базисні) нормативно-правові акти у досліджуваній нами галузі. Так, серед найважливіших з них слід, в першу чергу, акцентувати увагу на таких як, Конвенція Ради Європи з прав людини та біомедицини 1997 р., Рекомендація Ради ЄС від 29 червня 1998 р. «Про придатність донорів крові та плазми і просіювання донорської крові в Європейському співтоваристві» (98/463/ЕС), Директива 2004/23/ЄС від 31 березня 2004 р. «Про встановлення стандартів якості та безпеки для донорства, закупівлі, тестування, обробки, збереження, зберігання і розповсюдження людських тканин і клітин». Тобто, вважаємо, Рада Європи та Європейський Союз як регіональні міжнародні організації встановили загальні нормативні критерії щодо можливості реалізації та захисту соматичних прав людини в цілому та у сфері біомедичних досліджень зокрема.

The article is devoted to the analysis of scientific approaches to determining the constitutional and legal status of a person. The specifics of the norm of the constitutional law of Ukraine in the context of enshrining in it the basic provisions of the constitutional and legal status of a person and a citizen are revealed. It is determined that the primary and one of the most important elements of the system of constitutional law of Ukraine is the constitutional law (from the Latin norma - rule, model). The norms of constitutional law as components of the system of constitutional law of Ukraine in their entirety reflect the essence and content of this branch of law. Given this, they are sometimes compared with cells, as the basis of any living organism, biological system. The content of the legal status of man is determined by all the norms and relations governed by them that arise between the state and man in connection with its actual place in the socio-economic, political and spiritual-moral life of our society. These relations are very diverse, they cover various aspects of life and therefore are governed by the rules of not one, but almost all branches of law. At the same time, constitutional norms play a special role here. Due to their general regulatory nature, they outline the position of citizens not in any one area of activity, but in its main areas. At the same time, they establish only the most essential, fundamental relations between the state and its citizens in connection with their place in the management of public and state affairs, leaving detailed regulation of such relations to the norms of other industries. ; Стаття присвячена аналізу наукових підходів щодо визначення конституційно-правового статусу особи. Розкрито специфіку норми конституційного права України в контексті закріплення в ній базових положень конституційно-правового статусу людини і громадянина. Визначається, первинним й одним із найважливіших елементів системи конституційного права України, є конституційно-правова норма (від лат. norma – правило, взірець). Норми конституційного права як складові системи конституційного права України відображають у своїй сукупності сутність і зміст цієї галузі права. З огляду на це їх ще іноді порівнюють із клітинами, як першоосновою будь-якого живого організму, біологічної системи. Зміст правового становища людини визначають всі ті норми та регульовані ними відносини, що виникають між державою і людиною у зв'язку з її фактичним місцем у соціально-економічному, політичному та духовно-моральному житті нашого суспільства. Ці відносини дуже різноманітні, вони охоплюють найрізноманітніші аспекти життя й тому регулюються нормами не якоїсь однієї, а практично всіх галузей права. В той же час, особливу роль тут відіграють конституційні норми. Внаслідок свого загальнорегулятивного характеру вони окреслюють становище громадян не в якій-небудь одній сфері діяльності, а в основних її галузях. При цьому вони встановлюють лише найбільш істотні, корінні відносини між державою та її громадянами у зв'язку з їх місцем в управлінні громадськими та державними справами, залишаючи докладний регулювання таких відносин нормам інших галузей.

The article is devoted to the analysis of scientific approaches to determining the constitutional and legal status of a person. The specifics of the norm of the constitutional law of Ukraine in the context of enshrining in it the basic provisions of the constitutional and legal status of a person and a citizen are revealed. It is determined that the primary and one of the most important elements of the system of constitutional law of Ukraine is the constitutional law (from the Latin norma - rule, model). The norms of constitutional law as components of the system of constitutional law of Ukraine in their entirety reflect the essence and content of this branch of law. Given this, they are sometimes compared with cells, as the basis of any living organism, biological system. The content of the legal status of man is determined by all the norms and relations governed by them that arise between the state and man in connection with its actual place in the socio-economic, political and spiritual-moral life of our society. These relations are very diverse, they cover various aspects of life and therefore are governed by the rules of not one, but almost all branches of law. At the same time, constitutional norms play a special role here. Due to their general regulatory nature, they outline the position of citizens not in any one area of activity, but in its main areas. At the same time, they establish only the most essential, fundamental relations between the state and its citizens in connection with their place in the management of public and state affairs, leaving detailed regulation of such relations to the norms of other industries. ; Стаття присвячена аналізу наукових підходів щодо визначення конституційно-правового статусу особи. Розкрито специфіку норми конституційного права України в контексті закріплення в ній базових положень конституційно-правового статусу людини і громадянина. Визначається, первинним й одним із найважливіших елементів системи конституційного права України, є конституційно-правова норма (від лат. norma – правило, взірець). Норми конституційного права як складові системи конституційного права України відображають у своїй сукупності сутність і зміст цієї галузі права. З огляду на це їх ще іноді порівнюють із клітинами, як першоосновою будь-якого живого організму, біологічної системи. Зміст правового становища людини визначають всі ті норми та регульовані ними відносини, що виникають між державою і людиною у зв'язку з її фактичним місцем у соціально-економічному, політичному та духовно-моральному житті нашого суспільства. Ці відносини дуже різноманітні, вони охоплюють найрізноманітніші аспекти життя й тому регулюються нормами не якоїсь однієї, а практично всіх галузей права. В той же час, особливу роль тут відіграють конституційні норми. Внаслідок свого загальнорегулятивного характеру вони окреслюють становище громадян не в якій-небудь одній сфері діяльності, а в основних її галузях. При цьому вони встановлюють лише найбільш істотні, корінні відносини між державою та її громадянами у зв'язку з їх місцем в управлінні громадськими та державними справами, залишаючи докладний регулювання таких відносин нормам інших галузей.